«Ок, спеціально для Насті розповідаю то, що сталося у першій часті». Далеке майбутнє, люди примудрились знищити все, що тільки можна. На території колишньої Північної Америки утворилась держава Панем: 13 дистриктів, підкорених Капітолію. На відміну від столиці, дистрикти живуть поганенько. Все, що виробляють регіони, йде на забезпечення Капітолію. Інформація жорстко дозується, дистрикти між собою майже не комунікують. Колись бунт дистриктів закінчився поразкою. З тих пір в Капітолії кожен рік проводять «Голодні ігри». Усі діти з 12 років примусово шляхом жеребкування беруть участь в кривавому реаліті - шоу, де живим залишається лише один. Так столиця нагадує, що дистрикти проти неї безсилі. Капітолійцям подобається. Вони взагалі ситі, розбещені й мало що розуміють. Все б нічого, але цьогоріч жереб випав Кітнісс Евердін, 16 – літній жительці 12 дистрикту Шлак, яка ніби й не хоче жодних проблем, але якось вони навколо неї постійно виникають. Коротше, здобув Капітолій «пічальку» на свою голову, 3 книжки поспіль розхльобує.

Що мені подобається, так це повне занурення в історію, захоплюючий сюжет, неідеалізовані персонажі, виправдана цнотливість (Кітнісс думає «про любовь горячую» в останню чергу, хоча трикутник там бадьорий), відсутність моралізаторства, яким напхані більшість підліткових творів, і велика кількість порушених проблем. Натуралізм процвітає, але не напружує: то Кітнісс рану зашиває, то у когось щось відірвало, то кишки переступила й пішла. Бо реальність у неї така. Не може ця дівчинка над кожною дрібничкою плакати, якщо скрізь черепушки валяються, як так і треба! Іноді мені з шахтарського дистрикту Шлак сучасність проглядає. Хоч не про нас було писано. Фантастичні твори існують для того, щоб показати реальність, якої не має бути. Рекомендовано для читання підліткам і дорослим.

  Ви читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі.

текст писала Крамарєва Юлія,

завідуюча відділом соціокультурної діяльності

Полтавської обласної наукової універсальної бібліотеки

ім. І.П. Котляревського.