Menu

project UBA

Террі Пратчетт - «Мор, учень Смерті»

 

"Бібліотекарі рекомендують..."

 

«СПРАВЕДЛИВОСТИ НЕТ. ЕСТЬ ТОЛЬКО Я»

Іноді хочеться просто поринути у світ книги, що ніяк не буде пов'язаний із нашим… Вигаданий, казковий. Відволікаєшся і відпочиваєш. Давно хотіла почитати, але якось відкладала… Вважала, що для початку почитаю щось краще. А насправді важко визначити кращу книгу. За яким критерієм треба визначати? І як можна порівнювати різні жанри, різні літературні періоди, різні країни та, врешті-решт, мову. Ні… Однозначно не можна.

Тому взяла до рук і почала читати Террі Пратчетта «Мор, учень Смерті». Мало, що знала про цього письменника, а про книгу лише дещо читала, адже вона входить до списку «200 кращих книг за версією ВВС». Здавалося б, фантастичний сюжет. Є такий собі Мор, якого батько хоче віддати на роботу до якогось хазяїна. Мор вже дорослий, тому повинен чомусь навчитися і заробляти собі на життя сам. На ярмарці ваканцій Мора ніхто не бере собі в учні, лише опівночі загадковий гість робить йому заманливу пропозицію. У своєму повному образі він постав лише перед самим Мором, для інших він - проста непересічна особистість. Тепер Мор працює у Смерті, він його учень. Якщо це взагалі якось може вкластися у голові?

З того часу починаються пригоди молодого та зовсім не прилаштованого до життя хлопця. Обов’язки у нього щоразу змінюються і настає такий час, коли він повинен замінити Смерть, бо той вирішив трохи перепочити від буденних справ. Буває й таке, що робота іноді набридає! Такий гумористичний сюжет дає змогу читати все з посмішкою та легкістю, адже написане і не сприймаєш серйозно. Але хто як…

Протягом всього сюжету перед юнаком постає безліч завдань та перешкод, які він повинен подолати сам, адже опанування цього фаху справа така нелегка. Мене здивував не стільки сюжет, скільки суть написаного та сказаного. Протягом всього роману є безліч цікавих моментів, на які просто неможливо не звернути увагу. А висловлювання Смерті сповнені такої правдивості, що починаєш замислюватись над  сказаним. Кожен сприймає його прихід по-своєму: хтось чекає та лічить хвилини, а хтось не може змиритися до самого кінця та навіть після нього. Хтось вірить в його існування, а хтось заперечує. Справжня дилема. Але що б не відбувалось у світі, він завжди поруч, він є… Роботи у нього багато, але він робить те, що повинен. Смерть ніколи нічого не робить просто так, помилок тут не буває…

Роман насичений цікавими думками, що, на мій погляд, варті уваги. Читається досить легко, я б навіть сказала, що захопливо. Цікавими є моменти опису книг життя, реінкарнації та містичних елементів. Мені книга сподобалась. Але читаючи це фентезі, я бачила у книзі половину життєвої правди.

Бібліотекарі рекомендують!

 

Читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі!

Як долучитися до проекту, дивіться тут

 

 Текст писала Дар'я Яцкевич,

бібліотекар бібліотеки-філіала для юнацтва

ЦБС для дорослих м. Миколаєва

Останнє редагування Субота, 16 січня 2016 10:34