Оскар Шиндлер – яскравий представник німецької еліти, красивий, помітний, улюблениць жінок… Його вдача була такою, що він міг домовитися із будь-ким за будь-що.  

Автор досліджуючи реальну історію життя Оскара так і не зміг зрозуміти, що могло так вплинуло на цього чоловіка, що він став, у прямому розумінні, спасителем євреїв. На мою думку, він просто був і залишався людиною…

Ризикуючи репутацією, майном та своїм життям він усіма правдами та не правдами створив табір для євреїв, поставляв харчі, лікував навіть тоді, коли надії уже не було.

Дуже важко  писати про цю книгу, просто не піддається розумінню усе те, що в ній описується. Я досі не розумію, точніше моє світосприйняття відмовляється розуміти такі масові вбивства як дорослих так і дітей. Вдумайтеся лише: люди по декілька діб просиджували у вигрібних ямах з фекаліями задля спасіння свого життя! Багато хто згинув від голоду, виснаження, дизентерії, тифу. Над людьми знущалися травлячи на них псів, які відгризали жінкам груди, чоловікам – геніталії, а потім ще й примушували їх працювати…

Дико, моторошно, брезгливо, страшно…

Але, такі книги варті того, щоб їх читали, щоб ними захоплювалися. Читаючи такі історії перевіряєш себе на людяність, запитуючи себе: «А чи змогла б я повестися так, як повівся Оскар?»

Відповідь – перша думка, що з’явиться у вашому мозку…

         Ви читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі.

Як долучитися до проекту, дивіться тут

текст писала Олена Горобець