Ну і ще попереджаю, що маю тут дуже інакшу думку щодо подружньої зради - просто я так відчуваю і мені важко зрозуміти, чому банальний секс на стороні неможливо вибачити і забути. Тож не сприймайте мої враження категорично і не закидайте мене тапками, що я захищаю зрадливого чоловіка:)

Отож, в анотації до книжки написано, що це щось як Щоденник Бріджт Джонс (я на це купилася в першу чергу), але, як на мене, це зовсім не так. Смішного, легкого і "ненапряжного" читання як в Бріджт, тут і близько нема. Навпаки - це маленька сімейна мелодрама, розповідь про пошуки себе, вдосконалення себе та визначення пріоритетів і цінностей в межах однієї сім’ї та однієї людини. Історія про те, як маленька випадкова зрада(ну це на мою думку - маленька і незначуща) здатна знищити стосунки. І як завдяки цьому кожна половинка від цілого знову стає повноцінною і цілісною сама по собі.

Дуже сподобалося, що історія розказана чоловіком, а це трохи інша точка зору на подружню зраду. Ну і добре розкрито суть всіх переживань, самокатувань, зроблених висновків і іншого самокопання кожним з героїв. Завжди було цікаво прочитати про почуття чоловіка, що зрадив. І раз я вже спойлерю - не буду себе стримувати і зізнаюся, що от головному герою повірила на всі 100: ніяких довгих вибачень і посипання себе попелом чи заперечення факту зради. Чувак випадково зрадив: так сталося, просто була така обстановка і такий стан і така дівчина під боком. Був просто нічого незначущий секс, що дядько і визнав, в чому й покаявся і попросив вибачення, і якби дружина була мудрою - подулася б трохи та й забула і жила собі спокійно далі. Але для дружини це стало кінцем - вона просто втратила довіру і все тут. Розумію - є такі люди, ну що ж робити... але от мені здалося, що дружина давно не була задоволена своїм ідеальним життям і самостійно покинути золоту клітку їй було важко - це ж таке важливе рішення прийняти треба ну і відповідальність на себе взяти, відповідно ж. Набагато легше вчепитися в зраду чоловіка, звинуватити у всьому його і нарешті з чистою совістю вирватися на волю. І саму себе переконувати в тому, що ти жертва. Як на мене, єдина жертва - це дитина, яка просто не розуміє чому так сталося.

А ще сподобалося, як автор розказав про стосунки батька і сина:)

А от головна героїня - дружина трохи розчарувала: від початку зайняла позицію жертви і так до кінця її і трималася. І те, як вона вчинила з дитиною... як мама – я зрозуміти цього не можу.

От, а ще згадала, чому уникаю книжок з мелодраматичним сюжетом - я страшенно хвилююся за героїв. В цьому плані усілякі емоції щодо чоловік-жінка-діти-любов-кохання я проживаю на собі, і проживаю їх не так як я їх сприймаю, а так як їх подає автор. В цьому плані я абсолютний емпат і оці всі любовні перепитії, сварки, жалі... мені так шкода обидві сторони! просто шкода, бо я не завжди розумію для чого так себе мучити через випадковий секс твоєї половинки не з тобою. І тут я не про довготривалі стосунки на стороні маю на увазі. В цьому випадку все ж таки більше підстав розчаруватися в чоловікові чи дружині.

І оте вискакування серця з грудей в пів третьої ночі і сльози в очах і думки, типу "бідолаха, як же вона/він через це хвилюється, як їм то болить"... от воно мені треба?:)

Одним словом - книжка цікава і добре написана, в автора гарний і легкий стиль подачі інформації, ніякого надмірного розжовування чи занадто лаконічного опису подій, тут все чудово. А в плані внутрішніх демонів дружини та чоловіка, що проживають розлучення – книжка просто шикарна. От просто це не моя тема і все тут. Але впевнена, книжка дуже-дуже сподобається читачам, які люблять хороші життєві мелодраматичні історії з серйозним психологічним вмістом, де після прочитання є над чим задуматися, тож раджу придивитися і до книжки, і до автора ближче:)

До речі, є продовження цієї історії, кого зацікавить.

Читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі!

Як долучитися до проекту, дивіться тут

 Текст писала Юлія Слабак,

блогер,

м. Левіце, Словаччина