Menu

project UBA

Віталій Кириченко - “Багато веселих історій”

 "Читаємо разом з дітьми..."

 

“Як народжуються вундеркінди…”

“Академія наук УЕЛЕСЕЛ. ПЛІЗІДІУМ” (с)

“Багато веселих історій” Віталія Кириченко позиціонується як історії, що відбувалися з автором у дитинстві. Принаймні так написано у зверненні автора до читача. Прочитавши книжку, можу сказати, що схоже, так воно і є. А головне, мені складно назвати це видання дитячою книжкою. Так, ця книжка це набір коротеньких історій. Так вони доволі кумедні, але не тільки. Там є багато сумного, серйозного, повчального… Тож сказати, що ця книга тільки для розваг, тільки для дітей - язик не повертається.

“Лише тиждень тренувань, а вже - безсмертний!”

Хто з нас, дітей, не мріяв про те, аби прославитися у віках? А стати космонавтом? Хто з нас, дорослих, не стикався з тим, що дитина вередує та не хоче їсти? Здається, у цій книжці є відповіді на багато з цих нагальних питань. Малеча дізнається як прославитися, дорослий, як нагодувати дитину без збитку для голосових зв’язок. Малюк дізнається як не варто готуватися у космонавти, або стати, скажімо, фізиком. Як щось зробити нестрашним, або де можна роздобути лікувальні грязі. Хіба не актуально? А яким чином краще за все вирішувати суперечки? Ой як потрібно будь-якій дитині! Скільки часу треба чекати на Морозко? Ніколи не замислювалися? А відповідь є у книжці!

“Вже тільки те, що ти знаєш про його слабкості, робить тебе сильнішим”

Насправді у книжці є багато чудових порад. Розповідається про силу казок, про можливе і неможливе, про диво, створене руками людини та неслухняне тісто, або як народжується мрія стати письменником. Доступно пояснено, чому двійка краща за промивання шлунку. Та безліч слушних порад для батьків, про важливість її, батьківської підтримки, про чесність у відносинах.

“З того факту, що дорослі реготали цілий вечір, я зрозумів, що номер вдався. Незрозуміло тільки, чому мене покарали?”

В той же час вона цілком про дітей, про їх переживання (адже у той час вони здаються такими нагальними!). Історії здаються цілком правдивими, в них немає ані якого менторства, і можна багато почерпнути. Поведінка батьків такої “непростої” дитини, якою зображено героя/автора, виглядає верхом педагогічної думки. (Або автор замовчував справжню реакцію батьків). Адже те що нам, дорослим, здається катастрофою, для дитини весела гра. Головне пам’ятати це, коли ваш малюк утне щось “таке” і правильно відреагувати.

Не знаю, чи ставив собі автор це за мету, але для мене вона стала таким собі нагадуванням, про те яким сірим, непоказним, убогим був той самий “совок”. В якому іграшки треба було “діставати”, а в магазинах їх не було. А смачні цукерки могли тобі дістатися лише у разі, якщо в родини була знайома директорка кондитерської фабрики. Як нас дурили, розповідаючи про могутність тої держави, в той час як не могли забезпечити елементарними речами. І я однозначно рекомендуватиму цю книгу власним дітям, дітям любого віку, аби вони мали уявлення про те, якою вона, та “велика держава” була насправді. Раптом хтось з дорослих в оточенні забуде та стане розповідати про “велич”.

Читати з дитиною, однозначно, аби роз’яснювати речі, що зараз у голові не вкладаються та були реальністю. Малечі безумовно сподобаються авторські ілюстрації. Більш старші діти зацінять кумедність ситуацій. Після прочитання однозначно буде що обговорити всією родиною.

Ви читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі

Як долучитися до проекту, дивіться тут

 

текст писала Юлія Чепурко,

м. Миколаїв

Останнє редагування П'ятниця, 27 квітня 2018 15:20