"Бібліотекарі рекомендують..."

“Я же говорю о настоящем царе зверей!

О единственном животном, которое опасно всегда,

даже когда не голодно. О двуногих хищниках!

Посмотри вокруг!”

Мастер.

Знайомство із творчістю “Гросмейстра фантастики” - Роберта Хайнлайна (український варіант надає Гайнлайн, але я не можу до того звикнути, тим більш, що жодного твору цього автора українською невидано/чи я не знайшла, до речі, дуже шкода) я почала багато років тому з підліткової повісті: “Маю скафандр, готов мандрувати”, згодом був жодного разу не дитячий: “Чужинець на чужині”, іронічний твір “Марсіанка Подкейн”, а ще згодом, найбільш яскравий у той момент, на мою думку, твір: “Двері до літа”. Пам'ятаю те тепле відчуття після прочитання, наче для мене відкрилися нові горизонту всесвіту! Наче люди й дійсно підуть тим шляхом! А на днях стільки років потому, потрапив до рук “Тунель в небо”.

"Бібліотекарі рекомендують..."

Напевно, зараз немає такої людини, яка б не читала цю книгу або не дивилася фільм, відзнятий за мотивами цієї книги, або  ж, хоча б не знала про існування того чи іншого, ну і на останній випадок, що означає дана температура.

"Бібліотекарі рекомендують..."

Колись один старий, якого декілька днів волочила за собою величезна риба, став уособленням вислову, що «людину можна перемогти, але неможливо здолати». І в той ж час, коли автор, який придумав вищезгаданого старого, отримував Нобелівську премію, у світ вийшла нова книга поки що маловідомого автора. Книга про вампірів. Тоді ще ця тема мало була поширена на екранах, тому і сприймалась як щось свіженьке. Тим більше акцент був зміщений кардинально. Якщо раніше вампіри фігурували в меншості, полюючи і водночас ховаючись від тисячі розлючених людей, то в цьому випадку вампіри стали абсолютною більшістю, а один чудом вцілілий чоловік – абсолютною меншістю. І ось спробуй сховайся в такому світі.

"Бібліотекарі рекомендують..."

Узагалі, я не дуже люблю фантазійність, але автор мене підкорив невимушеним та легким написанням твору, а також розумними та змістовними діалогами.

У розміреному та доволі спокійному житті Плаского світу в один момент усе пішло шкереберть: короля вбили, дитина та корона зникли, податки та незадоволення люду зросли.