Це казково-чарівна книжка. Втім, саме такою і має бути щось, що присвячується цьому святу, хіба ні? У цієї авторки яскраво-кольорова мова. (Цікаво, чи кажуть таке про мову?) Красиві образи. Картинка перед уявою постає наче жива. І наче ж написано просто, але якось так відразу і яскраво передано і погоду, і настрій, і от була зима - “мокрий сніг в обличчя”. А тут вже тобі далека країна і море і “мережані завіси ледве ворушаться, - отже, на морі все ще штиль…”

У цієї авторки дуже реалістичні образи. Кожний герой, з найменшою роллю - має залізне алібі на своє існування. Є живим, справжнім. Навіть, коли його там могло б і не бути. Навіть, коли йому, герою, міняють долю.

А, так, я ж не розповіла. Авторка, своєю волею зробила частину героїв сценаристами, що пишуть новорічну п’єсу. А у Новий рік що стається? Так, збуваються мрії. Чи може сценаріст (читай автор), уявити себе чарівником і змінити долі реальних людей? Що як все це відбувається насправді? Чи не потягнуть ці зміни за собою низку трагічних подій? Чи не стане картати себе такий “чарівник”, що втрутився у життя мало знайомих людей.

А що оберуть люди, в чиє життя втрутилися? Змінених себе, з новими перспективами, але й з новими трагедіями чи зробити все як було? А чи було дійсно добре? Чи, може, та ну його… А як же ті, хто був рідним там, у тому житті? Невже вони просто викреслять тебе? А раптом ні?

Фінал новорічної п'єси - то красива оповідь. Ідеально підпадає під настрій грудня, з його шаленим очікуванням на чудо. І досить несподівана, але така правильна кінцівка.

Бібліотекарі рекомендують! 

         Ви читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі.

Як долучитися до проекту, дивіться тут

текст писала Юлія Чепурко,

провідний бібліотекар

бібліотеки ЧДУ імені Петра Могили,
м. Миколаїв