Бібліотеки як місця здобуття компетенцій екологічної та соціальної сталості

Вперше опубліковано в BuB 70 12/2018 (https://b-u-b.de/)

Сьогодні ми на власній шкірі відчуваємо, що світ радикально змінюється. Погодні катастрофи по всій земній кулі підтверджують те, що давно прогнозували науковці. Ми знаємо, що мінімальної мети Паризької кліматичної угоди – обмеження глобального потепління, зумовленого людським фактором, до двох градусів Цельсія доіндустріального часу – недостатньо.

Наразі навіть ця ціль ризикує не справдитися у світовому масштабі. У випадку, якщо нам не вдасться діяти всім світом і зупинити потепління клімату на зростанні максимум на 1,5 градуси Цельсія, останні дослідження (1), а також Міжурядова група з питань змін клімату (2) попереджають, що гармонія нашого світу в небезпеці. Наслідки, такі як засмічення та отруєння земної кулі, важко адекватно оцінити. Навіть для проблем з пластиком немає жодного глобального рішення. Не лише тварини помирають у значних кількостях, але в нашому власному харчовому ланцюзі – як у воді, так і в землі – вже містяться штучні речовини та коктейль із хімікатів. Гормональну шкоду для кожного зокрема і для всього людства загалом й досі важко передбачити – вже сьогодні у лікворі немовлят Німеччини знаходять залишки пестицидів і медикаментів. Це справді той світ, в якому ми хочемо жити в майбутньому?

Нещодавно озвучені оцінки (3) стану виконання Цілей Сталого Розвитку, визначених ООН (Порядок денний 2030), показують, що ми у Німеччині, а також в інших заможних країнах та решті світу недостатньо сфокусовані на виконанні цих цілей.

Статус-кво сталості

З 2015 року Фонд Бертельсманна робить замір реалізації Цілей Сталого Розвитку (Sustainable Development Goals, SDG). 2015 року оцінку пройшли тільки держави з найвищими доходами, у липні 2018 року інше дослідження (4) надає інформацію про всі 193 країни Об'єднаних Націй. За допомогою індексу SDG можна визначити загальну міру прогресу в досягненні Цілей Сталого Розвитку, й наразі ми маємо дані про тренди швидкості, з якою країни рухаються до цих цілей. Аналіз показує, що з наявними на сьогодні зусиллями жодна країна не досягне всіх цілей до 2030 року. Навіть у багатих країнах, де було вжито деякі заходи, видно, що загалом треба значно більше зусиль – особливо стосовно захисту довкілля і клімату та нашого надмірного споживання, пов'язаного з горами сміття та значними витратами ресурсів.

Також заможні країни мають більше працювати над подоланням соціальної нерівності, як у власній країні, так і в країнах, що розвиваються і самі, без підтримки ніколи не досягнуть цілей Порядку денного 2030 – і таким чином їх не досягне світове співтовариство.

2018 року Німеччина посіла 4 місце серед 156 країн, які оцінювалися, – одразу після Швеції, Данії та Фінляндії. Навіть якщо це порівняно непогано, все одно залишається ціла низка цілей, з якими Німеччині ще треба дуже активно працювати. Йдеться насамперед про SDG 12 (стале споживання і виробництво), 13 (заходи із захисту клімату) та SDG 14 (життя під водою). До прикладу, Німеччина (як і Франція) виробляє сумнозвісні 22 кілограми електросміття на людину в рік – майже втричі більше, ніж, наприклад, Туреччина або Бразилія. Інші негативні показники Німеччини: забруднення морів та об'єм шкідливих викидів CO2 на людину. За цими пунктами Німеччина опинилася в найгіршій категорії – червоний ступінь! Крім того, країна перебуває на середньому полі країн, спосіб життя яких має особливо негативні наслідки для перехідних країн та тих, що розвиваються, з чого витікає додаткова відповідальність.

Сталі бібліотеки – вже давно стандарт?

Отож підстав діяти більш ніж достатньо, однак що можуть зробити бібліотекарі? Бібліотеки ж уже відносно стабільно працюють за Порядком денним 2030 ООН (5): ділитися книжками та медіаматеріалами – сама по собі екологічна, а також стала практика, адже ми запобігаємо непотрібній купівлі книжок, економимо папір та бережемо дерева, і гарантуємо доступ для всіх. Загалом бібліотекарі вже роблять багато для соціальної справедливості, намагаються уможливити включеність людей без доступу до освіти. Вони турбуються про багатьох, хто не вміє читати, пропонують мовні курси та можливості навчання для біженців, надають доступ до медій, інтернету та теплий робочий простір для тих, хто не може собі це дозволити фінансово, й багато чого іншого. У своєму офісі ми приділяємо увагу економії паперу, можливо, вже перейшли на LED-освітлення, поставили електроекономні вимикачі для мало використовуваних місць або інсталювали системи економії води у своїх бібліотеках. Чи достатньо цих добрих справ?

На інших шальках терезів бачимо таке: майже 10 тисяч бібліотек Німеччини з їхніми витратами ресурсів на опалення, транспорт, воду та витратні матеріали, величезні витрати електроенергії для освітлення, пристрої сортування книг, кондиціонери, копіювальні машини, комп'ютери і сервери – з усіма екологічними наслідками. Навіть у свіжозбудованих бібліотеках ми, як правило, дуже далекі від стандартів пасивного будинку з дуже ефективним використанням енергії. Концепція сталого забезпечення прогресує, і останнім часом існує багато корисних порталів (6), проте бібліотекам і досі не властиво обирати найдешевший варіант. Також варто згадати відрядження співробітників, які часто з фінансових і часових причин відбуваються літаком й таким чином особливо шкідливі для клімату. Крім того, ми переживаємо хвилю цифровізації, про яку – без зайвих питань – думають, що вона більш дружня до довкілля. Однак треба чесно визнати, що багатообіцяюча цифровізація дотепер має лише потенціал, який поки що аж ніяк не реалізовано – навпаки: дотепер зростаюча цифровізація загалом призвела до вищого споживання електрики, ще більшої витрати паперу і значної витрати ресурсів. Потрібна адекватна оцінка. Бібліотеки також доклалися до того, що у світі видобуток сировини у минулі 40 років збільшився утричі. Більше інформації в мережі чи роботи збільшують попит на сировину – індій для пласких екранів, літій для зарядок, германій для оптичноволоконних кабелів, олово для мобільних пристроїв. Наприклад, для видобутку олова на індонезійських островах Бангка та Белітунг викорчовують дерева, море забруднюється стічними водами, а землі втрачають родючість. Неконтрольована експлуатація ресурсів та соціальна несправедливість підтримуються цифровізацією, життєві основи місцевого населення часто руйнуються, люди – часто діти – працюють на видобутку потрібних металів у негідних умовах. Це неприглядна сторона, яку ми воліємо не помічати, бо нестерпно дивитися на страждання, до яких по всьому світі призводять заможні країни задля дотримання свого життєвого стандарту. Звичайно, ми, бібліотекарі, не винні у ситуації світу, але нам треба користатися з усіх можливостей, щоб зробити світ трохи кращим. І бібліотеки мають до цього дуже добрі передумови.

В останньому заклику IFLA (7) Штефен Вюбер вказує бібліотекам основні шляхи активізуватися в напрямку сталості:

1. Бути прикладом, використовуючи сталі техніки будівництва й послуги та інформуючи про це.
2. Бути освітнім партнером, сприяючи розумінню та діям сталості у своїй громаді.
3. Підтримувати нові дослідницькі роботи зі сталості.

Будучи прикладом до наслідування, бібліотеки могли б досягти найшвидших результатів, адже бібліотекарі завжди робили багато для соціальної та роблять все більше для екологічної сталості. Їм лише треба більше комунікувати це своїм читачам – не лише для саморепрезентації (багатьом бібліотекарям не йдеться про це), а щоб мотивувати інших. І як приватні особи, і як суспільство ми маємо справу з об'єднавчим викликом змінити нашу споживчу поведінку, скоротити шкідливу поведінку заради довкілля та інших людей, знизити свої запити, адже логіку «так тримати» ця планета більше не витримає. Нині чи не кожен або кожна знають з власного приватного життя, наскільки мотивуючими можуть бути інші, як добре мати соратників, коли хочеш змінити поведінку. Нова джогінг-група або фітнес-центр, де зустрічаєш однодумців, які хотіли б багато чого змінити, або запрошення до навчальної групи, яка мотивує вставати о 7 ранку та йти до університету тих, хто любить довго поспати. Такими мотиваційними тренерами цілком можуть стати бібліотеки, адже вони мають прямий і низькопороговий доступ до всіх груп населення і легко зможуть позиціювати навіть поодиноку краплину науки, так щоби читачі не відчули себе всередині екодиктатури.

Бібліотека – це саме те місце, де можна просувати в суспільство тему сталості, а пропоновані послуги бібліотеки мають зробити якомога більш відповідними концепції сталості.

Коротке повідомлення в бібліотечному блозі про те, що працівники вирішили влітку їздити на роботу на велосипеді, вочевидь, мотивуватиме й деяких читачів робити так само. Коробка для мобільних, яку ставлять при вході, мотивує заглянути у власні шухляди в пошуках старих, більше не потрібних мобільних телефонів. Невеликий наочний плакат біля копіювального апарту про папір стовідсоткової вторинної переробки також надихає читачів, які, можливо, не замислювалися про різницю між різними видами паперу. Стіл із книжками про сталий розвиток мотивує до подальшого вивчення цієї теми. Виставка про питання сталості, матеріали для якої можна позичити в природоохоронних організаціях, та багато іншого. Це малозатратні речі з потенційно великими результатами.

Ще більше завдань для бібліотек?

У бібліотек уже чимало завдань – а тепер у своїй повсякденній роботі їм треба ще й турбуватися про ініціативи сталості з тим самим фінансуванням?

Бібліотека – це саме те місце, де можна просувати в суспільство тему сталості, а пропоновані послуги бібліотеки мають зробити якомога більш відповідними концепції сталості. Кожен із нас сьогодні мусить на тому місці, де знаходиться, діяти в якомога більшій відповідності до концепції сталості. А співробітники, які й у вільний час переймаються екологією та соціальними темами, ймовірно, відчуватимуть більше задоволення від своєї роботи.

Будучи прикладом до наслідування, бібліотеки могли б досягти найшвидших результатів, адже бібліотекарі завжди робили багато для соціальної та роблять все більше для екологічної сталості.

Проте існує гостра необхідність у додаткових фінансах, адже стале забезпечення безперечно дорожче за придбання речей, які дешево виробляються коштом довкілля, для освітніх заходів подекуди потрібен додатковий персонал тощо. Наразі політикум сам іще не зрозумів, що поряд із закладами освіти бібліотеки можуть відігравати ключову роль у втіленні Цілей Сталого Розвитку. Як Порядок денний 2030 ООН, так і Німецька стратегія сталості (8), а також деякі регіональні концепції сталості лише побіжно згадують бібліотеки. Тож нам усім треба об'єднати зусилля, аби це змінити.

Підсумок

Кофі Аннан, духовний батько Цілей Тисячоліття, у передмові першого дослідження Фонду Бертельсманна про стан сталого розвитку вимагає більших зусиль з боку заможних країн Землі. Йому належать такі слова: «З точки зору сталого розвитку всі країни є такими, що розвиваються» (9).

Поняття «розвитку» треба сприймати всерйоз та плекати в суспільства дух нового початку. Весь світ стоїть перед великим завданням і на багато загальносуспільних питань поки немає відповіді. Бібліотеки чи то бібліотекарі можуть зіграти значну роль у постановці правильних питань – як місця зустрічі, як приклади до наслідування і комунікатори, мотиватори, інформатори, цікаві до нового, учні, візіонери, підтримувачі науки, люди нашої світової спільноти.

Автор: Андреа Кауфманн

Андреа Кауфманн 2014 року закінчила магістратуру з бібліотеко- та музикознавства в Гумбольдтському університеті Берліна. З 2008 року вона керує бібліотекою екологічної літератури при фірмі ALAB GmbH. З 2014 по 2017 Кауфманн викладала в Інституті бібліотекознавства та інформатики Гумбольдтського університету та упорядкувала декілька публікацій з бібліотекознавства. Вона головує в Мережі Зелена Бібліотека. – Контакт: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Позначки

1. Steffen, W., Rockström, J., Richardson, K., Lenton, T. M., Folke, C., Liverman, D., Schellnhuber, H. J. (2018). Trajectories of the Earth System in the Anthropocene. Proc Natl Acad Sci USA, 115(33), 8252. https://doi.org/10.1073/pnas.1810141115

2. Intergovernmental Panel on Climate Change. (2018, 8 Oct.). Summary for policymakers of IPCC Special Report on Global Warming of 1.5°C approved by governments. www.ipcc.ch/news_and_ events/pr_181008_P48_spm.shtml

3. Див., напр.: German Council of sustainable Development (2018). Change – Opportunity – Urgency: The Benefit of Acting Sustainably. The 2018 Peer Review on the German Sustainability. www. bundesregierung.de/resource/blob/72488/1141192/f37c647f 93c9929cfd6f5489311a3338/2018-06-04-peer-review-2018-data. pdf?download=1

4. Sachs, Jeffrey; Schmidt-Traub, Guido; Kroll, Christian, Lafortune, Guillaume, Fuller, Grayson (2018): SDG Index and Dashboards Report 2018. www.sdgindex.org/reports/2018

5. Vereinte Nationen (2015). Transformation unserer Welt: Die Agenda 2030 für nachhaltige Entwicklung. Dt. Fassung. www.un.org/Depts/german/gv-70/band1/ar70001.pdf

6. »Kompass Nachhaltigkeit«: www.kompass-nachhaltigkeit.de; »Das zentrale Portal für nachhaltige Beschaffung öffentlicher Auftraggeber«: www.nachhaltige-beschaffung.info/DE/Home/home_ node.html; Umweltbundesamt: »Umweltfreundliche Beschaffung: beschaffung-info.de«: www.umweltbundesamt.de/themen/wirt schaft-konsum/umweltfreundliche-beschaffung

7. IFLA. (2018). Exemplars, educators, enablers: Libraries and Sustainability. How libraries contribute to sustainability. www.ifla. org/publications/node/81763

8. Die Bundesregierung (Hrsg.)(2017): Deutsche Nachhaltigkeitsstrategie – Neuauflage 2016: www.bundesregierung.de/breg-de/ service/publikationen/deutsche-nachhaltigkeitsstrategie-neuauf lage-2016-730826

9. Kofi Annan (2015). In Christian Kroll: Die nachhaltigen Entwicklungsziele der UN: Sind die Industriestaaten bereit? New York: Bertelsmann Stiftung and Sustainable Development Solutions Network (SDSN). S. 4