Menu

project UBA

Брати Капранови - “Приворотне зілля”

 

"Бібліотекарі рекомендують..."

 

“Брехати негарно. Тут ні в кого нема заперечень. Якщо ви збрешете вас назвуть брехлом. І правильно зроблять. Ну то ви. А якщо збреше Президент? І не просто так, а в інтересах Батьківщини. Як тоді? Це ж політика. Робота така. От бачите?”

Брати Капранови. “Приворотне зілля”

Саме так розмірковує головний герой цього твору, задаючись питанням, чи має він моральне право, виконуючи службовий обов'язок, брехати. Вирішив, що має. Адже є службова необхідність. Та, чи буде йому з цього зиск?

Книжку отримала від Люди Катрич у рамках буккросингу “Книга в тренді”. Чесно кажучи, від початку я була у певному такому непорозумінні. Що це таке, взагалі? Мова суржикова, герої зовсім не герої, вчинки в них якісь кострубаті. Та згодом я збагнула, що то такий стьоб, все встало на свої місця, і я почала просто насолоджуватися самим процесом читання та, власно, самим стьобом.

Двоє столичних “спеціалистів”, що ледь українською розмовляють, приїздять до села, відомого тим, що там, начебто, самі відьми живуть. Приїздять вони з метою розлідувати цей факт, прям не знаю, чим там їх керівництву ті відьми не догодили? Живуть, чоловіків приворожують, нікого не чіпають... Приїздять "спєці" у суцільній консперації. А якже! Вони ж круті спеціалисти!

А от вже, чи розум чи містика візьме гору у тому протистоянні - ви дізнаєтесь, коли прочитаєте книжечку. Адже читається вона швидко, легко, єдине, що власно мене нервувало, так це той їх суржик, на якому вони розмовляли. Та це рамки сюжету, я розумію, що інакше ніяк…

Читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі!

 

 Текст писала Юлія Чепурко, 

провідний бібліотекар бібліотеки ЧДУ ім. Петра Могили,

м. Миколаєва

Останнє редагування П'ятниця, 24 квітня 2015 10:11