Книга «Родинні гріхи» на прикладі життя кількох поколінь доводить всім: «…гріх, який скоїла та чи інша людина, хтось із нащадків мусить спокутувати. Кожна людина отримує те, що для неї заслужили її предки, а нерідко - й вона сама…Людські гріхи, в яких не покаялися, падають - течуть на рід, отруюють наступні покоління».
Часто людина не замислюється над тим, що може її горе це покарання за її гріхи: «Якби людина хоч трішки переглядала свої вчинки і розкаювалась в них, то не доводилось б і покутувати гріхи до смерті. Нічого в цьому житті даремно не минає…».
Це в книзі зображено настільки переконливо, що читач мимоволі починає шукати подібні паралелі й у своєму житті чи у житті своїх знайомих.
«Родинні гріхи» - захоплива розповідь про постійну боротьбу українських селян за виживання, про історію села на Черкащині від дореволюційних часів - до кінця ХХ століття - крізь революцію, війни, голодомор, перебудову… На цьому фоні історії України розвивається історія роду Шевчуків та Маляренків, з яких вийшла головна героїня книги Тоня Маляренко. Ніна Фіалко детально досліджує історію цієї родини протягом майже століття, наочно акцентуючи увагу на гріхи, які карою лягають на бідного нащадка. Тоня - каліка з дитинства (так розплачувалась за гріхи своїх батьків: за їх нелюбов, за недогляд). Її складна доля - від народження і до старості, де мало щастя і багато проблем, з яких головна героїня гідно знаходить вихід: і освіту здобула, і заміж вийшла, і дітей народила, і хвороби подолала, і старість з чоловіком зустрічає… Все змогла як годиться зробити, гідно прожити, всім догодити… Багатьом її життя можна за приклад взяти. Бо не всі вміють жити, у багатьох терпіння і розуміння не вистачає. Але, якщо народився, то трудись - і душею, і тілом… Як говорять старі люди в Україні: «Танцюй у решеті, та не потрапляй у дірки».
Особливо це стосується жінки, адже все на ній тримається: діти, господарство та й чоловік добрий, коли жінка розумна: «Родина - це мала держава, і якщо в родині нема толку, то звідки він візьметься у країні?» Ніна Фіалко закликає: «Шановні, вигорніть свою душу на світло й уважніше роздивіться, що там приховано за сімома замками! Очистіть свої душі для своїх нащадків, бо вони будуть покарані за нас і так триватиме безкінечно».
Автор підштовхує нас до думки, що «…на землі є рай і пекло» і відповідно творять його самі люди: собі і своїм дітям.
Хто з цим може бути незгодним?
Ви читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі.
текст писала Мартюшова Олена,
заст. директора Сумської ЦБС,
ЦМБ ім. Т. Шевченка
м. Суми.