Ім’я письменниці відоме читацькому загалу Її захоплюючі історії стали настільними у багатьох читачів сучасної української літератури. Трохи менше відома така сторінка біографії письменниці, як робота в журналі «Соняшник», який, на жаль, припинив своє існування. Можливо, звідти в авторки інтерес не лише до дорослої, а й до дитячої літератури. Цікавим для підлітків став її роман «Арсен». Письменниці вдалося написати динамічну, повну бурхливих і несподіваних подій розповідь про пригоди школяра, який переїжджає з міста до села.

У творі прослідковується певна схожість з повістю В. Нестайка «Тореадори з Васюківки», творами зарубіжних письменників таких, як Ж. Верн, М. Рід, Ф. Купер, що надихають дітей на пригоди, свого роду подвиги, які відривають їх від комп’ютерів.

Уже з перших сторінок роману головний герой Арсен замислюється над реальним і вигаданим ним світом: «У вигаданому світі для всіх знайдеться роль». «Я часто уявляю щось подібне. Навіщо? Щоб звикнути до несподіванок і неприємностей. Щоб потім уже нічого не боятися».

Таким чином, герой поступово входить до суворого світу дорослих – світу, в якому так хочеться втекти від реальності у свої мрії. І ось саме цей процес «дорослішання» і зображується в творі. Дорослішання, насамперед, не стільки фізичного, скільки духовного, емоційного, морального. Саме серед природи, у різноманітних буденних ситуаціях розкривається характер цього хлопця – майбутнього чоловіка.

У селі, у своєї бабусі, Арсен переживає і перше високе почуття – кохання до дівчини-сироти, яке, можливо, залишиться в його серці на все життя.

Як слушно зауважив поет Тарас Орденюк: «Авторові вдалося уникнути нудної дидактики, менторських повчань, всього того, що часто у підлітків асоціюється з дорослими та їхнім прісним нецікавим буттям».

Як і книжки для дорослої аудиторії читачів, цей твір для дітей читається на одному диханні, бо написаний легко, просто. Авторці вдалося передати всі страждання хлопця через розлучення його батьків, подальше нечуйне ставлення вчителів, які не змогли, на жаль, зрозуміти горе підлітка…

Не хочеться переказувати зміст роману, його просто варто прочитати. І не тільки дітям, а й нам, дорослим. Щоб ми не загубилися серед тих примарних повсякденних клопотів, щоб завжди могли зрозуміти своїх дітей, а вони, у свою чергу, нас, щоб не обірвався цей ланцюжок поколінь.

Ще раз наголошую: не пошкодуйте часу і відкрийте казковий світ письменниці Ірен Роздобудько, де завжди поєднані два полюси життя, реальне й вигадане, історичне, правдиве й фантастичне, казкове.

      Ви читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі.

текст писала Олена Коваленко,

бібліотекар ОННБ імені М. Горького,

м.Одеса