Отже, уявіть такий собі Дім благородних дівиць. Уявили? Так от, у такий дім (а в книзі – ліцей) батьки віддають своїх дочок (без права на подальше спілкування з ними) задля їх щасливого майбутнього. Та чи таке воно щасливе те майбутнє, як його описують виховательки ліцею? У дівчат немає власних імен, власних думок.

У цьому ліцеї виховують дівчаток з малечку для їх майбутніх багатих чоловіків (адже виховання коштує досить дорого), які обирають собі дівчинку-дружину та фінансують її навчання та потреби (одяг, зубна щітка, взуття і т. д.). Випускний бал у них теж дивний, адже саме в цей день дівчатка знайомляться зі своїми чоловіками. Вихованки у майбутніх чоловіків УЖЕ закохані, адже у них кохання ВИХОВАЛИ.  У «Статуті дружини», за яким виховуються дівчата, є найголовніші правила: по відношенню до свого чоловіка дружина повинна сповідувати лише вдячність, повагу, терпіння, служіння, вірність, дбайливість, а також бути слухняною, мовчазною та хазяйновитою.

І все би нібито й нічого (змиритись можна!), якби не одне але – Статут діє в усіх випадках, тобто якщо чоловік дружині скаже бігати одну годину навколо будинку – вона буде бігати, адже вона слухняна, а чоловік завжди правий; якщо чоловік скаже дружині вилити собі на голову, грубо кажучи, борщ – вона те зробить і буде йому вдячна.

Ви розумієте про що я?

Але, напевно, ЦЕ ЩЕ НЕ САМА СУТЬ ТРАГЕДІЇ. Чоловіки, які «виховують» собі дівчат, під час випускного балу, забирають собі з ліцею покірних «ляльок», для яких чоловік – це бог, тому мільйонери активно цим користуються: знущаються, принижують, а потім (коли награються) вбивають або ж просто їх виганяють з дому.

А дівчата просто не знають як жити в сучасному світі, вони просто не пристосовані до нього, такі собі тепличні рослинки!

Чи зможе викарабкатися з такого пекла головна героїня роману – Пат? Прочитайте і дізнаєтесь.

На мою думку, роман читати варто, хоча б ради того, що сюжет незвичний і навіть трішки моторошний та дикий.

У романі є таємниця, трагедія, та несправедливість, а ще – справжнє кохання. І повірте мені, читати без докорів, на адресу головних героїв твору, Ви просто не зможете! Це – книга-шок!

 Ви читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі.

Текст писала Горобець Олена,

провідний бібліотекар

Національної наукової медичної бібліотеки України