Так от, головна героїня роману рудоволоса дівчинка –  Енн Ширлі, яку забрали з дитячого будинку. Дівчинка настільки говірка, що її неможливо переслухати! Вона настільки активна, що завжди потрапляє у якусь халепу! На плечі її вихователів лягла важка ноша – з допитливого, активного дівчиська виховати справжню леді. З тих пір як Енн поселилалася у будинку з надзвичайно красивою назвою «Зелені Дахи», усі мешканці (брат Метью та сестра Марілла) забули про тишу та спокій. Спочатку Марілла була збентежена від витівок та надто буйної уяви дівчинки, але згодом уже не могла навіть допустити думки про те, що Енн  покине будинок.

У виданні зображено як від (умовно кажучи) дитячого сміху змінюється усе навкруги.  Історія настільки світла, добра та захоплююча, що поглинає свого читача повністю! Балачки Енн можна розібрати на афоризми, адже правду кажуть, що вустами дитини промовляє істина.

Під час читання я і сміялася і реготала, а часом і замислювалася, чи то над влучними висловами, чи то згадуючи своє дитинство.

Мабуть, хтось знайде схожість сюжету з книгою Астрід Ліндгрен «Пеппі довгапанчоха» і вона, звісно, є. АЛЕ, саме надихнувшись серією видань про дівчинку Енн (серія з 8 книг, перекладено поки що 5) Астрід Ліндгрен і написала свою книгу, яка стала значно відомішою у наших краях (адже про «Енн з Зелених дахів» майже нікому не було відомо!)

Читаючи книгу, відразу звертаєш увагу на чудовий переклад видання, розумієш, що сам перекладач був у захваті від дитячої історії!

На сьогодні, я прочитала лише першу книгу серії та вже прикупила решту!

 Ви читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі.

Текст писала Горобець Олена,

провідний бібліотекар

Національної наукової медичної бібліотеки України