Menu

project UBA

Надія Гуменюк. - “Енна. Дорога до себе”

 

"Бібліотекарі рекомендують..."

 

Нещодавно прочитала цей роман. Прослідкувала історію головної героїні роману Ірини Христич, яка на протязі всього роману шукає саму себе, своє «я».  А все починалось в далекі 1950-1960 роки ХХ століття, коли Ірина – Ірис лишається батьків, своєї домівки, улюбленого пса Клаповуха і потрапляє до дитячого будинку. В дитячому будинку Ірис починає жити новим, складним життям дитини-сироти, про яку ніхто не потурбується і не попіклується, бо батьків нема. Але в дитячому будинку немає спокою для дівчинки, бо весь час над нею і всіма останніми дітьми проводять досліди за допомогою вживання пігулок-вітамінок. Сирітство, дитячий будинок, у якому таких, як вона, намагалися не просто перевиховати, а й перепрограмувати.  

Лікар Сніг, який працює у «княжому замку» вдочерив Ірис, щоб краще було робити експерименти над дівчинкою. Він намагався стерти пам’ять, щоб Ірис нічого не пам’ятала про своє минуле, мотивуючи це тим, щоб зробити людей щасливими – якою можна б було легко управляти.

Цей роман про сильну і переможну любов, як своєрідний код пам’яті, про доброту і милосердя.

І як завжди зло було покаране і перемогла любов і доброта. Страшний фінал доктора Сніга – застереження: що неможна проводити експерименти над людьми, знущатися над їхніми душами та мораллю.

Роман закінчується щасливим кінцем, головна героїня знаходить свого коханого, створює з ним сім’ю в батьківський хатині, відкіля її забрали в дитинстві до притулку.

 

       Ви читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі.

 

текст писала Безрукава Катерина

редактор КЗК «Жовтоводська ЦБС»

м. Жовті Води

 

 

 

 

 

Останнє редагування Середа, 28 січня 2015 11:10