Я читала цю книжку, розуміла, що йдеться про інший час, іншу, та все одно належну мені нашу історію, і весь час здавалося, що пишеться про сьогодення! Мені відлунювало кожну фразу. До того ж відлунювало як явище минулого, бо переживала ті часи, і як явище сьогодення, бо воно і зараз навколо кожного з нас.

Ця книжка досить важка для сприйняття. Це в своєму сенсі депресивна література. В ній ви із легкістю можете потрапити на нецензурну лексику. Та це саме той випадок, коли кожне слово стоїть на своєму місці й не викликає негативного враження. Навіть навпаки. Кожне слово додає пазл у цілісність картинки. А картинка досить різноманітна.

Єдиного сюжету шукати не варто. Видання складається із розрізнених уривків, що правда, умовно кажучи, вони пов'язані поміж собою хронологічно. Або не пов'язані, та все одно окремі частини складаються у єдине зображення причинно-наслідкового зв'язку. Цю книгу можна сміло розбирати на цитати. Поки читала я наробила безліч закладинок, бо хотілося поділитися і тим, і тим… Та врешті лишаю тільки це:

“Але так сталося, що саме в цей гіркий і чутливий період, коли все в тобі рветься і зростається по новій, навколо нас відбувалося щось подібне, і ми змушені були дивитись, як доросле життя знищувало нашу країну, як воно ламало наших батьків, як воно викидало з себе всіх зайвих і непотрібних, всіх, хто так і не зрозумів, що ж насправді відбувається…”

Сергій Жадан. “Anarchy in UKR”

У книжці йдеться про Схід України, і не дивлячись на те, що вперше вона була видана у 2005 році, читаючи, ти розумієш, анархія вже тоді була поруч. А зараз просто прийшов її час.

Читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі!

 Текст писала Юлія Чепурко, 

провідний бібліотекар бібліотеки ЧДУ ім. Петра Могили,

м. Миколаєва