Menu

project UBA

Тетяна Белімова - «Київ. ua»

 

"Бібліотекарі рекомендують..."

 

Хочу розпочати свою розповідь про роман зі слів автора.

«Усі щасливі сім’ї схожі одна на одну, кожна нещаслива сім’я нещаслива по-своєму». Відомий початок класичного твору Льва Толстого міг би послужити епіграфом для роману Тетяни Белімової «Київ. ua».

 

Коли я прочитала роман «Київ. ua», який потрапив до рук, то мене не полишало враження, що цей твір є гігантським знаком питання, – настільки часто авторка вживає цей розділовий знак. Чому близькі люди не можуть дійти згоди? Чому люди обирають не тих, хто може дати їм щастя? Чи існують у світі ідеальні шлюби? І зрештою – куди зникає Любов, яка єднала закохану пару?

 

В романі ми прослідковуємо нелегку й сумну розмову на два голоси, Чоловіка і Дружини. Перед нами не родина, а руїна того, що колись було спільним Всесвітом, а тепер стало «кублом безконечних сварок». Ситуація, до якої потрапила Альона Сухоярська, головна героїня, буде до болю знайома багатьом читачкам. Десятирічний шлюб із вродливим, багатим і успішним підприємцем став пасткою для інтелігентної і вразливої жінки. Змучена безупинними приниженнями, Льона зважується на протест і, забравши двох дітей, робить одчайдушний крок у невідомість.

 

Ми спостерігаємо за – правдою, Його і Її. З боку чоловіка – він не може зрозуміти чому їхній шлюб за словами дружини нещасливий, адже як він може бути нещасливим, якщо в них є все, що тільки може побажати душа, що він успішний бізнесмен, купа грошей, повна хата добра, а їй все мало. Але жінка заперечує це все, т.я. на мою думку, нам жінкам не вистачає серед цієї купи золота звичайного жіночого щастя. «Не все те золото, що блистить».  Спостерігаємо дві нещасливі долі, і постає велике питання, як головні герої впораються з цим нещастям?

 

 

Мене дуже гнітить те, що чоловікам можна зраджувати жінкам, вони це сприймають як за потрібне, а якщо дружина зрадила, то значить її можна обливати багном і розмішувати з гряззю. Я це написала не спроста, бо в романі якраз відбуваються такі події, коли вже шлюбу немає, він тріснув, і вже можна сказати ти не чоловік і дружина, кожний живе своїм життям, але формально ви ще в шлюбі. Чоловіки можуть робити хибні і невиправдані помилки, а ми жінки повинні бути прикованими до дому, сім’ї, дітей, і ковтати всі образи, ні шановні такого не можна терпіти. Правильно зробила Льона, що покинула свого покидька і почала боротися за своє життя. Але наслідувати приклади героїні не треба, коли вже вирішили остаточні піти від минулого життя, то йдіть і не повертайтеся вже до нього ніколи.  В кінці героїня, щаслива живе з другим чоловіком далеко від страшного минулого і дуже щаслива.  

 

Додам ще одне, що цей роман можна практикувати в психології по взаємовідносинам між чоловіком і дружиною, і саме психологи можуть допомогти владнати сімейне щастя, якщо цього хочуть дружина і чоловік.

 

 Ви читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі.

Текст писала, Екатерина Безрукавая,

Комунальний заклад культури "Жовтоводська ЦБС" Центральна бібліотека,

м. Жовті Води, Дніпропетровська обл.

Останнє редагування Понеділок, 30 березня 2015 18:21