Якщо у вас під осінь життя залишилось кілька справжніх подруг з далекої молодості -  ви вже маєте почуватись багатими і щасливими! Чотири подруги - редактор журналу «Цікаво жити» Галина, дизайнер одягу Ірина, коректор Магда та телеведуча Луїза –– головні героїні роману, такі різні і такі близькі. Вони завжди співпереживають, допомагають одна одній у скруті,  або спільно переміряють один із гардеробів, щоб неодмінно обмінятись;  або роблять раптову вилазку в секонд-хенд; або спільно складають Кодекс правил Молодої Жінки Невизначеного Віку і т.п. Неквапливі прогулянки Львовом, відвідування запашних кав’ярень, приміряння авторських суконь та сумочок-торбинок – неодмінні атрибути жіночого спілкування. Легке читання для спочинку душі, легка і виразна мова, нескладний сюжет… Але для тих, кому цього замало, Г.Вдовиченко вводить додаткові сюжетні лінії, що цікаво прикрашають її книги. Наприклад,  це може бути поїздка подруг у Верховину, де проходили колись зйомки фільму Параджанова «Тіні забутих предків» і  тут же - спогади учасників тих зйомок. Сходження героїнь роману на гору Піп Іван, де неодмінно треба випити води з 9 джерел, щоб бути здоровими цілий рік, спілкування з бабцею-гуцулкою та занурення в  національні традиції, наїдки, хатнє начиння, одежу…

Вам ще замало? Тоді автор вводить ще одну сюжетну лінію – життя і творчість великого «українського Мікеланджело» - скульптора 18 століття Іоана-Георга Пінзеля, який  жив і творив в Західній Україні. До речі, справді, кілька років тому до  робіт Пінзеля була привернута увага мистецької громадської  всієї Європи: його скульптури були відібрані з музеїв, церков України і виставлялись в Луврі, а також в київському мистецькому Арсеналі на виставці «Велике і Величне» ( до 1025-ої річниці хрещення Русі ) - сама бачила і була у захваті.

З його ім’ям пов’язане випадково знайдене героїнями роману дерев’яне яблуко з секретом,  яке виконує бажання. Тому, що речі, створені з любов’ю, мають душу. Героїні діляться цим яблуком, що символізує потребу людей  ділитись добром. Яблуко поєднує сюжетну канву і героїв – головних і побічних і куди воно закотиться в наступну мить – ніхто не знає. Та все-таки воно не головне – головний Пінзель!

Редактор Галина пише роман про життя Пінзеля, дизайнер Ірина робить колекцію одягу «Святе і грішне»  за мотивами його творчості і підбирає для показу, в якості моделей, звичайних людей з вулиці, схожих на пінзелівські персонажі. Все більше персонажів про нього дізнаються і це – добре, бо Пінзель всіх збагачує і надихає.  Думаю кожен, прочитавши  ці книги обов’язково звернеться до його творчості – по можливості піде в музей, або хоча б погуглить в Інтернеті і в цьому буде заслуга автора.

Пінзель в своїх скульптурах відображав правдиві емоції, експресії, вільний вияв глибоких почуттів. Подібне ставлення до життя пропонує Галина Вдовиченко: «… танцюй, ніби тебе ніхто не бачить, співай, ніби тебе ніхто не чує, кохай, ніби тобі не завдавали болю». Живи повним життям, бо воно одне і жоден день, жодна хвилина не має вороття!

  Ви читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі.

текст писала Мартюшова Олена,
заст. директора Сумської ЦБС,

ЦМБ ім. Т. Шевченка

м. Суми.