Menu

project UBA

Лис В. - "Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї"

 

"Бібліотекарі рекомендують..."

 

Кожен має маму, а мама має свою маму, а ми ж діти матері маємо її….

Жінку із посрібленими косами, зажуреним, теплим поглядом – бабусю, бабуню, бабцю.

Володимир Лис, все своє дитинство провів із «видатною», «геніальною людиною». – Пелагеєю Тимофіївною Кусько. Усім хто хоче відчути смак дитячих років, подих повітря із справжнісінького села на Поліссі негайно слід звернутись до його споминів про життя. Впевнена, що саме під впливом бабусиних говірок і закралось оте бажання писати.

У книзі з неймовірними, такими рідними серцю словами, мов щойно від бабусі, від її серденька – слова про природу, думки, легенди. Кожен впізнає там і свою неньку.

Від раннього народження аж до відходу до Бога веде розповідь автор про життя «звичайної селянки, напівграмотної». Про ту, яка при цьому і травами лікувала, і мудрість народною володіла, і поради влучні давала.

А ви знаєте як треба жити людині? А як Народився світ? А як…?

А бабуня Палажка знає, і з Вами залюбки поділиться, ще й жменю приказок з легендами на додачу відсипле, афоризмами і висловами поділиться, селянській говірні навчить.

А яка життєва філософія у нашої бабці, лише вона скаже відповідь на одвічне питання: «Що було раніше – курка чи яйце?».

Знає наша Пелагея й багато знахарських прикмет: от чому кіт умивається? «А тому що гостей жде. Куди лапкою при тім показує – звідти й жди гостей», а пташка чому на підвіконні щебече? Усе в нашої бабці можна спитати.

Скільки лікувальних рецептів записано у бабусі, від усіх застуд, хвороб і немочей, лише вміння і бажання слухати землю, її рослини й коріння.

Для найменших діточок тут ціла скриня казочок, легенд і розповідей: про закоханого вужа, Тимошика-царя і золоту ящірку, про різних звірів лісових. Для дорослих пригорщі притч про долю і мавок, русалок, потерчат й домовиків, «звіро-людей» й «дівчат-лисиць».

Ділиться з нами бабця й власними рецептами «динькової каші», «щавучного борщу» й іншими смаколиками.

Вміла бабуся Пелагея й сни трактувати, то навіщо ж нам інші сонники, як тут представлені тлумачення від людини, що «поетично-фольклорно бачила світ».

Автору вдалось описати життя 73-річної жінки так немов би він вклав у її образ усіх бабусь України, щось від Заходу, а щось від Сходу, щось від душі, а щось від природи, а щось від самого Бога. Користаймо спостереженнями, порадами, досвідом найрідніших наших. Перечитуймо книгу повільно, шукаймо там відповіді на запитання навколишнього світу. Знаходимо щастя, вдачу й добро, світлі й мудрі слова в «поліській мудрості Пелагеї».

      Ви читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі.

Відгук надано у рамках "Читацької Спартакіади", ініційованої Молодіжною секцією Української бібліотечної асоціації

 

текст писала Ганна Семак

Останнє редагування Четвер, 02 квітня 2015 09:56