Хтось отримує своє омріяне щастя відразу, і зігріває його в серці до останку, хтось знаходить, але не взмозі розставити пріоритети, надавши перевагу не коханню, а роботі, майбутнім не певним посадам і нагородам, і лише через багато років розуміє ілюзію свого вибору (хто читав, то розуміє про кого ці слова).

Соломія, яку Бог нагородив не тільки добрим серцем, але і прекрасною вродою, все життя боролася за своє щастя, але на жаль, так і не стала до кінця щасливою. І тільки на схилі літ вона почує своє соло, соло, яке їй присвятить далеке кохання, з минуло, здається, вже не її життя.

Дійсно вражаючий роман, який автор виткав різнобарвними нитками на полотні прекрасної природи та незвичної  волинської мови, що ллється рікою, якою пропливає «неїне» життя, життя Соломки, товаришки Солі та врешті-решт Соломії.

      Ви читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі.

Відгук надано у рамках "Читацької Спартакіади", ініційованої Молодіжною секцією Української бібліотечної асоціації

текст писала Наталя Жаборовська,

бібліограф І категорії

РІЦ «Бібліотека ім. М. Костомарова»

ЦБС Шевченківського району,

м. Києва