А тепер щодо наповнення. Книга не наукового характеру, вона має просте подання фактів, а от як ці факти подаються – це вже зовсім інше. Як на мене, видання – це швидше книга-роздум з елементами конкретики, а як каже сам автор: «Моя книга – це антологія цитат про читання».

Книга поділена на розділи, в межах яких, подаються посилання на твори відомих письменників або ж на самих письменників (іменний покажчик вражає: Джордж Гордон Байрон, Ян Блонський, Ден Браун, Рей Бредбері, Вергілій, Чарльз Діккенс, Стівен Кінг, Франц Кафка, Томас Манн та дуже багато інших!).  Вразив мене ще й список використаної літератури – 115 джерел! Як Вам?

Автор нам розповідає де читати краще, що читати у відпустці, розповідає про муки писання та, своєю книгою, здається, наближає автора до читача, і навпаки. Легка форма подання матеріалу змусила мене посміхнутися: «Тож серед читачів ми маємо коханців – галантних і пристрасних. Галантні найбільше обурюються, бачачи загнуті кутики і – не дай Боже! – нотатки на берегах. Натомість пристрасні вміють робити з книжками заборонені речі: читати у ванній або в сауні і навіть виривати сторінки. Різниця між ними полягає не лише у характері любові, а й у ставленні до книжок узагалі…»

Для мене досить цінним став перелік «Книжки про книжки…», які пані Юстина радить нам почитати. І, я погоджуюсь зі змістом милозвучної анотації «… вона (книга авт.) стане чудовою партитурою, за якою, як по нотах, можна зіграти симфонію своєї любові до книг…»

 Ви читали цю книгу? Приєднуйтесь до обговорення у нашій групі.

Текст писала Горобець Олена,

провідний бібліотекар

Національної наукової медичної бібліотеки України