"Письменники рекомендують..."

Маю особливий інтерес до сюжетів, у яких описуються всілякі психічні розлади, відхилення від норми, де зображено роботу психолога/психіатра із пацієнтами. Розщеплення особистості чи ж множинна особистість – доволі цікавий феномен, довкола якого й дотепер точаться суперечки фахівців. Тому роман Деніела Кіза "П’ята Саллі", звісно ж, мене зацікавив. Тим паче, художніх творів на подібну тему в літературі існує мало.

"Бібліотекарі рекомендують..."

Продовжую своє знайомство з підлітковою літературою, тож цього разу обрала для читання вельми проблематичну книгу. Зараз спробую пояснити чому. Австрійська письменниця Юта Трайбер пише переважно для молоді, при чому межі між дорослою літературою аж занадто розпливчасті, як на мене. Найперше – мене здивувала анотація книги, де розкривається повністю її проблематика.

"Бібліотекарі рекомендують..."

Моя Кідрукоманія виявилась для мене надзвичайно складною! По-перше, я не спала цілу добу, по-друге, мені було лячно до дрижаків у колінах (ніколи, повторюю НІКОЛИ не читайте цю книгу вночі), по-третє, я ще більше закохалась у Кідрука (і нехай вибачать мені його «антифанати»), і на останок – в мене з’явилась книжкова депресія – хочу ще таке прочитати (а це вже складно). Тож, у висновку скажу, що книга «Не озирайся і мовчи» пройшла в мене під гаслом «Не зупиняйся і читай».

"Бібліотекарі рекомендують..."

Виявила значну прогалину у читанні підліткової літератури, тож в цьому році вирішила однозначно бути в курсі різноманітності тем для підростаючого покоління. Скажу чесно, про автора я не знала анічогісінько, але яскрава обкладинка книги привернула мою увагу настільки, що я просто не змогла пройти повз. І лише згодом я дізналась, що автор працював ілюстратором в декількох провідних видавництвах Німеччини. Книга «Скляне прокляття», про яку я хочу розповісти, входить до загальної серії книг автора «Хроніки шукачів світів». В минулому році я прочитала першу книгу даної серії «Місто заклиначів дощу» і залишилась вельми задоволена сюжетом (хоча фантастичні історії ніколи не справляли на мене великого враження).  Книги серії Тімайєра стали надзвичайно популярними в Європі та були перекладені багатьма мовами. Тож, якщо ви любите пригоди, оповіді про подорожі в пошуках скарбів та зниклих суден, неймовірні відкриття —тоді це саме для вас.

"Читачі рекомендують..."

До книжки "Суфле" турецької авторки Асли Е. Перкер, видавництва Алемак та за перекладом з турецької Ольги Чичинської, я підбиралася довго. Якось початок, з описом трьох драматичних подій, що сталися з головними героями, видався мені занадто сумний, але потім книжка захопила так, що в бік відклалися всі інші. Попри смачну назву та смачну обкладинку, які можуть ввести в оману, це зовсім не про їжу і кулінарних рецептів в книжці практично нема. Разом з тим - книжка сповнена смаків і запахів, адже головні герої душевний спокій знаходять саме на кухні, просто готуючи їжу. Саме кухня і готування їжі стало для них тією рятівною соломинкою, що витягла їх з моря жалю і розпачу.

"Бібліотекарі рекомендують..."

А понад те, сину мій, будь обережний: складати багато книжок не буде кінця, а багато навчатися мука для тіла!

Екклезіяст 12:12

У світі існує багато літературних критиків та професіональних філологів, які знають про літературу все, окрім одного – як отримати від неї задоволення. Вони розділяють книги за жанром, тематикою і літературним напрямом. Дискутують чи цей текст – постмодернізм?

Думаю читачі іноді формують для себе власні класифікації. Наприклад, чи сподобалась книга? Чи пораджу її друзям?

"Бібліотекарі рекомендують..."

Коли більшу частину часу проводиш на роботі або вдома, душа прагне пригод, таких, що просто захоплює подих. А якщо чогось дуже хотіти, то воно обов’язково станеться (хоч і в дещо видозміненому вигляді). З творчістю англійського письменника Генрі Райдера Хаггарда я ще не мала змоги познайомитись, аж до цього року. Його називають класиком світової пригодницької літератури та одним із фундаторів жанру фентезі (і тепер я зрозуміла чому). А провідні літературознавці надали йому титул творця літературного жанру «загублений світ».

"Читаємо дітям..."

“Тому що ти бачиш очі тих людей, кому допомагаєш...”

Років десять тому одна моя подруга сказала, що проблема людства полягає в тому, що ми всі, ну майже всі, займаємося не тим, чим би хотіли займатись. Витрачаємо своє життя не на улюблену роботу, а на престижну, або куди батьки послали, або де знайшлося місце, або поближче додому… Таких “або” може бути безліч. І тоді я їй заперечила. Мовляв, ну хто захоче йти працювати двірником? Ми тоді ще довго сперечалися, щось доводячи одна одній. Але кожна лишилася при своїй думці. Та зараз, десять років по тому, я чітко усвідомлюю, що немає нічого більш важливого у цьому житті, ніж займатися улюбленою справою. Робота, на якій кожний з нас проводить третину, а то і більше своєї доби повинна приносити задоволення.

За цим все. Максимально простий секрет щастя.

"Бібліотекарі рекомендують..."

Історія людини, яка відкрила світові Гемінгуея та Фіцджеральда

Часом трапляється так, що не читач знаходить книгу, а книга знаходить читача. Цього разу так трапилося і зі мною.

Вперше я побачила видання у вітрині магазину, але мене зачепила лише назва великими білими буквами на обкладинці Гений… у метушні вулиць я пройшла повз. Наступного дня мені порадили фільм який «100% тобі сподобається» – Гений. Я вирішила, що це доля і подивилася фільм, а уже ввечері я тримала в руках книгу на 780 сторінок і гадала, коли ж то я її прочитаю! І все ж таки прочитала!

"Бібліотекарі рекомендують..."

Чи добре ми знаємо чоловіків? Можливо вони те саме думають і про нас? Наскільки добре вони нас знають, стверджуючи при цьому, що жінка – відкрита книга… з вищої математики китайською мовою (не думаю, що все так складно, але варто замислитись). Одразу в око впадає цікава ілюстрація до книги (прошу звернути вашу увагу!).